Bokmålsordboka
prente
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prente | prenter | prenta | har prenta | prent! |
| prentet | har prentet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prenta + іменник | prenta + іменник | den/det prenta + іменник | prenta + іменник | prentende |
| prentet + іменник | prentet + іменник | den/det prentede + іменник | prentede + іменник | |
| den/det prentete + іменник | prentete + іменник | |||
Значення та вживання
Приклад
- navnet står prentet på omslaget
- prege, avtegne seg
Приклад
- sorgen står prentet i ansiktet hennes
Фіксовані вирази
- prente innfå noen til å lære noe;
innprente- reglene ble prentet inn