Bokmålsordboka
preludere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å preludere | preluderer | preluderte | har preludert | preluder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| preludert + іменник | preludert + іменник | den/det preluderte + іменник | preluderte + іменник | preluderende |
Походження
av latin pre- og ludere ‘spille’; jamfør pre-Значення та вживання
i musikk: innlede med forspill