Bokmålsordboka
preke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å preke | preker | prekte | har prekt | prek! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| prekt + іменник | prekt + іменник | den/det prekte + іменник | prekte + іменник | prekende |
Походження
norrønt prédika, fra latin praedicare ‘utrope, utsi, forkynne’; av predikeЗначення та вживання
- holde preken (1);forkynne
Приклад
- presten prekte over søndagens tekst
- formane til;propagandere for;agitere
Приклад
- preke avholdssak;
- preke noen ørene fulle av noe
- prate, snakke sammen