Bokmålsordboka
prange 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å prange | pranger | pranga | har pranga | prang! |
| pranget | har pranget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pranga + іменник | pranga + іменник | den/det pranga + іменник | pranga + іменник | prangende |
| pranget + іменник | pranget + іменник | den/det prangede + іменник | prangede + іменник | |
| den/det prangete + іменник | prangete + іменник | |||