Bokmålsordboka
praktisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å praktisere | praktiserer | praktiserte | har praktisert | praktiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| praktisert + іменник | praktisert + іменник | den/det praktiserte + іменник | praktiserte + іменник | praktiserende |
Походження
fra middelalderlatin av samme opprinnelse som praktiskЗначення та вживання
- bruke, anvende, sette ut i livet
Приклад
- praktisere en metode, en regel
- drive yrkesmessig virksomhet
Приклад
- praktisere som advokat
- som adjektiv i presens partisipp:
- praktiserende lege