Bokmålsordboka
postulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å postulere | postulerer | postulerte | har postulert | postuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| postulert + іменник | postulert + іменник | den/det postulerte + іменник | postulerte + іменник | postulerende |
Значення та вживання
påstå, forutsette, stille opp uten bevis
Приклад
- forfatteren postulerer liv på andre planeter