Bokmålsordboka
postlegge
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å postlegge | postlegger | postla | har postlagt | postlegg! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| postlagt + іменник | postlagt + іменник | den/det postlagte + іменник | postlagte + іменник | postleggende |
Значення та вживання
Приклад
- søknaden må postlegges innen 1.7.