Bokmålsordboka
pole 2
дієслово
інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
---|---|---|---|---|
å pole | poler | pola | har pola | pol! |
polet | har polet | |||
polte | har polt |
дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
---|---|---|---|---|
чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
pola + іменник | pola + іменник | den/det pola + іменник | pola + іменник | polende |
polet + іменник | polet + іменник | den/det polede + іменник | polede + іменник | |
den/det polete + іменник | polete + іменник | |||
polt + іменник | polt + іменник | den/det polte + іменник | polte + іменник |
Значення та вживання
sende i vei en pole (1