Bokmålsordboka
pledere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pledere | plederer | plederte | har pledert | pleder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pledert + іменник | pledert + іменник | den/det plederte + іменник | plederte + іменник | plederende |
Походження
av fransk plaiderЗначення та вживання
forsvare, tale noens sak;