Bokmålsordboka
plapre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å plapre | plaprer | plapra | har plapra | plapr!plapre! |
| plapret | har plapret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| plapra + іменник | plapra + іменник | den/det plapra + іменник | plapra + іменник | plaprende |
| plapret + іменник | plapret + іменник | den/det plaprede + іменник | plaprede + іменник | |
| den/det plaprete + іменник | plaprete + іменник | |||
Походження
fra tysk, lydordЗначення та вживання
- snakke fort;skravle, vrøvle
Приклад
- de plapret om de samme tingene hver gang de møttes
- røpe hemmelighet;sladre
Приклад
- plapre til politiet
Фіксовані вирази
- plapre ut medrøpe;
buse ut med