Bokmålsordboka
planere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å planere | planerer | planerte | har planert | planer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| planert + іменник | planert + іменник | den/det planerte + іменник | planerte + іменник | planerende |
Походження
fra fransk; av plan (3Значення та вживання
gjøre flat;
jevne
Приклад
- planere en tomt