Bokmålsordboka
bare 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å bare | barer | bara | har bara | bar! |
| baret | har baret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| bara + іменник | bara + іменник | den/det bara + іменник | bara + іменник | barende |
| baret + іменник | baret + іменник | den/det barede + іменник | barede + іменник | |
| den/det barete + іменник | barete + іменник | |||
Походження
gjennom dansk; fra lavtysk bargen, bergen ‘berge’Фіксовані вирази
- bare segavholde seg, dy seg
- hun kunne ikke bare seg for å le