Bokmålsordboka
pigge 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pigge | pigger | pigga | har pigga | pigg! |
| pigget | har pigget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| pigga + іменник | pigga + іменник | den/det pigga + іменник | pigga + іменник | piggende |
| pigget + іменник | pigget + іменник | den/det piggede + іменник | piggede + іменник | |
| den/det piggete + іменник | piggete + іменник | |||
Походження
av pigg (2Фіксовані вирази
- pigge oppgjøre mer opplagt;
stimulere- jeg håper en kopp kaffe kan pigge meg opp;
- han pigget opp forsamlingen med en sang