Bokmålsordboka
personliggjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å personliggjøre | personliggjør | personliggjorde | har personliggjort | personliggjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| personliggjort + іменник | personliggjort + іменник | den/det personliggjorte + іменник | personliggjorte + іменник | personliggjørende |
Значення та вживання
- brukt som adjektiv:
- de fikk en profesjonell, men personliggjort velkomst