Bokmålsordboka
persiflere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å persiflere | persiflerer | persiflerte | har persiflert | persifler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| persiflert + іменник | persiflert + іменник | den/det persiflerte + іменник | persiflerte + іменник | persiflerende |