Bokmålsordboka
permutere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å permutere | permuterer | permuterte | har permutert | permuter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| permutert + іменник | permutert + іменник | den/det permuterte + іменник | permuterte + іменник | permuterende |
Походження
fra latinЗначення та вживання
ordne eller bytte om på elementene i en gruppe, for eksempel enheter i en rekke