Bokmålsordboka
patentere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å patentere | patenterer | patenterte | har patentert | patenter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| patentert + іменник | patentert + іменник | den/det patenterte + іменник | patenterte + іменник | patenterende |
Значення та вживання
beskytte ved patent (1, 1);
ta patent på noe
Приклад
- patentere en oppfinnelse
- brukt som adjektiv:
- en patentert oppfinnelse