Bokmålsordboka
parlere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å parlere | parlerer | parlerte | har parlert | parler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| parlert + іменник | parlert + іменник | den/det parlerte + іменник | parlerte + іменник | parlerende |
Походження
av fransk parler ‘snakke’Значення та вживання
konversere, særlig på fransk