Bokmålsordboka
pante
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å pante | panter | panta | har panta | pant! |
| pantet | har pantet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| panta + іменник | panta + іменник | den/det panta + іменник | panta + іменник | pantende |
| pantet + іменник | pantet + іменник | den/det pantede + іменник | pantede + іменник | |
| den/det pantete + іменник | pantete + іменник | |||
Походження
norrønt panta, fra lavtysk; jamfør pant (2Значення та вживання
- levere gjenstand, ofte flasker, en kan få utbetalt pant (1, 1) for
Приклад
- flaskene kan du pante
- levere noe til en pantelåner for å få penger;stille noe som garanti for et lån eller lignende
Приклад
- han pantet alle verdisakene sine
- kreve pant;