Bokmålsordboka
banjo
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en banjo | banjoen | banjoer | banjoene |
Походження
fra engelsk; trolig av gresk pandoura ‘trestrenget lutt’Значення та вживання
strengeinstrument med rund lydkasse
Приклад
- spille på en banjo med fem strenger