Bokmålsordboka
overtre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overtre | overtrer | overtrådte | har overtrådt | overtre! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overtrådt + іменник | overtrådt + іменник | den/det overtrådte + іменник | overtrådte + іменник | overtredende |
Походження
fra tysk ‘overskride en grense’Значення та вживання
handle i strid med;
Приклад
- overtre fartsgrensen