Bokmålsordboka
overlevere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overlevere | overleverer | overleverte | har overlevert | overlever! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overlevert + іменник | overlevert + іменник | den/det overleverte + іменник | overleverte + іменник | overleverende |
Походження
etter tyskЗначення та вживання
- gi eller levere fra seg
Приклад
- overlevere et brev
- la gå i arv eller bevares fra slektsledd til slektsledd
Приклад
- nedtegne et eventyr slik det er overlevert