Bokmålsordboka
overfalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å overfalle | overfaller | overfalt | har overfalt | overfall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| overfalt + іменник | overfalt + іменник | den/det overfalte + іменник | overfalte + іменник | overfallende |
Значення та вживання
angripe plutselig;
kaste seg over
Приклад
- tyven overfalt kassereren;
- bli overfalt av forrykende uvær