Bokmålsordboka
ordkløyver, ordkløver
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en ordkløver | ordkløveren | ordkløvere | ordkløverne |
| en ordkløyver | ordkløyveren | ordkløyvere | ordkløyverne |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
person som driver med ordkløyveri;