Bokmålsordboka
ordføyning, ordføying
іменник чоловічий або жіночий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en ordføying | ordføyingen | ordføyinger | ordføyingene |
| en ordføyning | ordføyningen | ordføyninger | ordføyningene | |
| жіночий | ei/en ordføying | ordføyinga | ordføyinger | ordføyingene |
| ei/en ordføyning | ordføyninga | ordføyninger | ordføyningene | |
Значення та вживання
i grammatikk: måte å ordne ordene i en setning på;