Bokmålsordboka
optimal
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| optimal | optimalt | optimale | optimale |
Походження
gjennom nylatin; fra latin optimus ‘best’Значення та вживання
best mulig;
gunstigst
Приклад
- optimal utnytting av ressursene
- brukt som adverb:
- fungere optimalt