Bokmålsordboka
optere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å optere | opterer | opterte | har optert | opter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| optert + іменник | optert + іменник | den/det opterte + іменник | opterte + іменник | opterende |
Походження
av latin optare ‘ønske, velge’Значення та вживання
om innbygger i et avstått landområde: velge mellom å beholde sitt opprinnelige statsborgerskap eller bli statsborger i det nye landet