Bokmålsordboka
oppvigle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppvigle | oppvigler | oppvigla | har oppvigla | oppvigl!oppvigle! |
| oppviglet | har oppviglet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppvigla + іменник | oppvigla + іменник | den/det oppvigla + іменник | oppvigla + іменник | oppviglende |
| oppviglet + іменник | oppviglet + іменник | den/det oppviglede + іменник | oppviglede + іменник | |
| den/det oppviglete + іменник | oppviglete + іменник | |||
Значення та вживання
vigle opp, hisse opp, egge til opprør
Приклад
- oppvigle folket