Bokmålsordboka
oppveie
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppveie | oppveier | oppveide | har oppveid | oppvei! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppveid + іменник | oppveid + іменник | den/det oppveide + іменник | oppveide + іменник | oppveiende |
Походження
opprinnelig ‘veie så mye at vektloddene kommer i balanse med det som veies’Значення та вживання
utjevne, gå opp i opp med;
erstatte, utjevne
Приклад
- ulempen oppveies av store praktiske fordeler