Bokmålsordboka
oppsluke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppsluke | oppsluker | oppslukte | har oppslukt | oppsluk! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppslukt + іменник | oppslukt + іменник | den/det oppslukte + іменник | oppslukte + іменник | oppslukende |
Походження
av dansk opsluge ‘sluke helt’Значення та вживання
sluke fullstendig, legge helt beslag på
Приклад
- la seg oppsluke av noe
- brukt som adjektiv:
- de små ble helt oppslukte av forestillingen