Bokmålsordboka
øre 4
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å øre | ører | ørte | har ørt | ør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ørt + іменник | ørt + іменник | den/det ørte + іменник | ørte + іменник | ørende |
Походження
norrønt ǿra ‘gjøre ør, gal’; av ør (2Значення та вживання
- snakke forvirret;