Bokmålsordboka
oppnorske
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppnorske | oppnorsker | oppnorska | har oppnorska | oppnorsk! |
| oppnorsket | har oppnorsket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppnorska + іменник | oppnorska + іменник | den/det oppnorska + іменник | oppnorska + іменник | oppnorskende |
| oppnorsket + іменник | oppnorsket + іменник | den/det oppnorskede + іменник | oppnorskede + іменник | |
| den/det oppnorskete + іменник | oppnorskete + іменник | |||
Значення та вживання
gjøre mer norsk;
fornorske
Приклад
- oppnorske språket