Bokmålsordboka
opplate
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å opplate | opplater | opplot | har opplatt | opplat! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| opplatt + іменник | opplatt + іменник | den/det opplatte + іменник | opplatte + іменник | opplatende |
Фіксовані вирази
- opplate sin munn/røstbegynne å snakke
- kongen opplot sin munn og talte;
- studentene opplater sin røst for saken