Bokmålsordboka
oppklare
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppklare | oppklarer | oppklarte | har oppklart | oppklar! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppklart + іменник | oppklart + іменник | den/det oppklarte + іменник | oppklarte + іменник | oppklarende |
Значення та вживання
bringe klarhet i;
finne ut av
Приклад
- oppklare en misforståelse;
- forbrytelsen er oppklart