Bokmålsordboka
oppkaste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppkaste | oppkaster | oppkasta | har oppkasta | oppkast! |
| oppkastet | har oppkastet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppkasta + іменник | oppkasta + іменник | den/det oppkasta + іменник | oppkasta + іменник | oppkastende |
| oppkastet + іменник | oppkastet + іменник | den/det oppkastede + іменник | oppkastede + іменник | |
| den/det oppkastete + іменник | oppkastete + іменник | |||
Значення та вживання
- utnevne
Приклад
- oppkaste seg til dommer over noen
- brukt som adjektiv: gravd opp
Приклад
- på vei inn til kirken så hun en ferdig oppkastet grav