Bokmålsordboka
oppkalle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppkalle | oppkaller | oppkalte | har oppkalt | oppkall! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppkalt + іменник | oppkalt + іменник | den/det oppkalte + іменник | oppkalte + іменник | oppkallende |
Значення та вживання
gi navn etter noen;
kalle opp
Приклад
- gata skal oppkalles etter en kjent kunstner;
- være oppkalt etter bestefaren