Bokmålsordboka
oppebære
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppebære | oppebærer | oppebar | har oppebåret | oppebær! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppebåren + іменникoppebåret + іменник | oppebåret + іменник | den/det oppebårne + іменник | oppebårne + іменник | oppebærende |
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
motta, innkassere
Приклад
- oppebære pensjon fra folketrygden