Bokmålsordboka
oppby
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppby | oppbyr | oppbødoppbøy | har oppbudt | oppby! |
| oppbyddeoppbøy | har oppbydd |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppbudt + іменник | oppbudt + іменник | den/det oppbudte + іменник | oppbudte + іменник | oppbyende |
| oppbydd + іменник | oppbydd + іменник | den/det oppbydde + іменник | oppbydde + іменник | |
Походження
fra tyskЗначення та вживання
ta i bruk;
samle, anspenne
Приклад
- oppby alle sine krefter