Bokmålsordboka
oppbringe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å oppbringe | oppbringer | oppbrakte | har oppbrakt | oppbring! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| oppbrakt + іменник | oppbrakt + іменник | den/det oppbrakte + іменник | oppbrakte + іменник | oppbringende |
Значення та вживання
holde tilbake (og beslaglegge) et fartøy
Приклад
- skipet ble oppbrakt av tollvesenet