Bokmålsordboka
onanere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å onanere | onanerer | onanerte | har onanert | onaner! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| onanert + іменник | onanert + іменник | den/det onanerte + іменник | onanerte + іменник | onanerende |
Походження
jamfør onaniЗначення та вживання
tilfredsstille seg selv seksuelt ved å stimulere eget kjønnsorgan;