Bokmålsordboka
omvøle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omvøle | omvøler | omvølte | har omvølt | omvøl! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omvølt + іменник | omvølt + іменник | den/det omvølte + іменник | omvølte + іменник | omvølende |
Значення та вживання
vøle (2, 1) om;
reparere, pusse opp
Приклад
- bygningen er nylig omvølt