Bokmålsordboka
omvurdere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omvurdere | omvurderer | omvurderte | har omvurdert | omvurder! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omvurdert + іменник | omvurdert + іменник | den/det omvurderte + іменник | omvurderte + іменник | omvurderende |
Значення та вживання
ta opp til ny vurdering;
vurdere på nytt
Приклад
- han måtte omvurdere sitt forhold til partiet