Bokmålsordboka
omvelte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omvelte | omvelter | omvelta | har omvelta | omvelt! |
| omveltet | har omveltet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omvelta + іменник | omvelta + іменник | den/det omvelta + іменник | omvelta + іменник | omveltende |
| omveltet + іменник | omveltet + іменник | den/det omveltede + іменник | omveltede + іменник | |
| den/det omveltete + іменник | omveltete + іменник | |||
Значення та вживання
forandre gjennomgripende;
styrte, revolusjonere
Приклад
- omvelte samfunnsordningen