Bokmålsordboka
omstyrte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omstyrte | omstyrter | omstyrta | har omstyrta | omstyrt! |
| omstyrtet | har omstyrtet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omstyrta + іменник | omstyrta + іменник | den/det omstyrta + іменник | omstyrta + іменник | omstyrtende |
| omstyrtet + іменник | omstyrtet + іменник | den/det omstyrtede + іменник | omstyrtede + іменник | |
| den/det omstyrtete + іменник | omstyrtete + іменник | |||
Значення та вживання
styrte over ende;
revolusjonere
Приклад
- omstyrte det bestående