Bokmålsordboka
omringe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omringe | omringer | omringa | har omringa | omring! |
| omringet | har omringet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omringa + іменник | omringa + іменник | den/det omringa + іменник | omringa + іменник | omringende |
| omringet + іменник | omringet + іменник | den/det omringede + іменник | omringede + іменник | |
| den/det omringete + іменник | omringete + іменник | |||
Значення та вживання
- omgi i en ring
Приклад
- vinneren ble omringet av journalister
- samle seg rundt for å angripe
Приклад
- soldatene omringet byen