Bokmålsordboka
omprøve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omprøve | omprøver | omprøvde | har omprøvd | omprøv! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omprøvd + іменник | omprøvd + іменник | den/det omprøvde + іменник | omprøvde + іменник | omprøvende |
Значення та вживання
ta opp til ny vurdering
Приклад
- omprøve et vedtak