Bokmålsordboka
omhandle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å omhandle | omhandler | omhandla | har omhandla | omhandl!omhandle! |
| omhandlet | har omhandlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| omhandla + іменник | omhandla + іменник | den/det omhandla + іменник | omhandla + іменник | omhandlende |
| omhandlet + іменник | omhandlet + іменник | den/det omhandlede + іменник | omhandlede + іменник | |
| den/det omhandlete + іменник | omhandlete + іменник | |||
Значення та вживання
handle om;
behandle, drøfte
Приклад
- forskriftene omhandler plikter og rettigheter