Bokmålsordboka
ombringe
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å ombringe | ombringer | ombrakte | har ombrakt | ombring! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| ombrakt + іменник | ombrakt + іменник | den/det ombrakte + іменник | ombrakte + іменник | ombringende |
Значення та вживання
bringe omkring;
ombære