Bokmålsordboka
olme
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å olme | olmer | olma | har olma | olm! |
| olmet | har olmet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| olma + іменник | olma + іменник | den/det olma + іменник | olma + іменник | olmende |
| olmet + іменник | olmet + іменник | den/det olmede + іменник | olmede + іменник | |
| den/det olmete + іменник | olmete + іменник | |||
Фіксовані вирази
- olme seggjøre seg olm;
hisse seg opp