Bokmålsordboka
okkultere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å okkultere | okkulterer | okkulterte | har okkultert | okkulter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| okkultert + іменник | okkultert + іменник | den/det okkulterte + іменник | okkulterte + іменник | okkulterende |
Походження
fra latin; jamfør okkultЗначення та вживання
om himmellegeme: skygge for et annet himmellegeme
Приклад
- månen kan okkultere en stjerne
Фіксовані вирази
- okkulterende fyrfyr med lys av jevn styrke, bare avbrutt av korte mørkeperioder